Історія села Новий Мерчик
В XVII ст. відбувається переселення українців Подніпров’я на територію «Дикого поля», а також на територію сучасної Харківщини.
Саме в цей час відбувалося заселення Валківщини, в тому числі і долини Мокрого Мерчика. Долина цієї річки заселялась від гирла десь у 1620-1640-х роках переселенцями з центральних і західних земель України.
Точної дати заснування с. Новий Мерчик не виявлено, хоча перша згадка відноситься до 1709 року.Зараз важко сказати, яка частина села заселялася найскоріше.Село Новий Мерчик утворилося з ряду хуторів-вулиць, назви яких збереглися і сьогодні: Самара, Махорівка, Макарець, Підгірнівка,
Піщане, Григорівка, Кожушково, Надійне, Сіон, Довгий Кут, Ковалі, Сичі, Тетющине, Добропілля, Кирасирське,Тарасівка та ін. Найменування походило від першого видного поселенця, його прізвища, імені, роду занять, клички, характеристики місцевості. Сичі – від перших поселенців Сичів, Макарець – від поселенця Макара, Григорівка – від Григорія, Тарасівка – від Тараса, Надійне – від Надії, Ковалі – від Коваль, Підгірнівка – від розташування хутора під гору, Піщане – від пісковатих земель.
На початку ХVІІІ століття, а саме у 1700 – 1710 рр. вся долина річки Мокрого Мерчика була роздарована російським вельможам разом з проживаючими в долині переселенцями. Села Старий Мерчик, Добропілля, Новий Мерчик опинилися під кріпосницькою владою Шидловських.
